На першому фото — готель «Україна». Ну те, що від нього залишилося. Саме звідси вирушають (не можу писати в минулому часі) маршрутки, на яких тисячі студентів і працівників ганяють до Києва. Ось там трохи правіше, де раніше було кафе «Чашка», зазвичай махають мені, проводжаючи, батьки, коли я майже два десятиліття як їду від них. На другому фото — стадіон імені Гагаріна, тут грає чернігівська «Десна». На нього …
Дивні думки приходять в голову, коли біжиш із каструлею гарячого, як вогонь, борщу під артобстрілом. Добіжиш чи не добіжиш? Як залягти, не перевернувши каструлю? Куди ляже наступний прихід? Як ти будеш виглядати в калюжі з борщу, якщо теє… ну тойво… Що будуть їсти у відділенні, якщо не донесу? Словом, багато чого. Ми живемо поруч із лікарнею, тому вирішило братство доручити нам борщ. Гарячий, червоний, справжній. Бо у нас ще був газ удома. …
Чернігів — місто легенд! Дві тендітні дівчини, які добровольцями прийшли до сил територіальної оборони, у медичну службу мого батальйону. Це вони створюють легенди! Лікують хлопців з передової, допомагають місцевим, пакують солоденьке та розносять по укриттях, де лишились дітки. Під час сьогоднішнього мінометного обстрілу бригади медслужби роз'їхались по позиціях, а до дівчат прибігла місцева мешканка, благаючи про допомогу. Склом у потилицю було поранено літнього чоловіка. І понеслось. Знайшли, …
