Region: Донецька область

333-05-03

Антон, Донецька область 333−05−03

Соледар. Пряма мова. Художник: «На початку лютого ми отримали наказ відбити одне село поруч із Соледаром. У мене було абсолютно чітке розуміння, що я йду в один кінець. Я помолився, поцілував хрест і пішов у невідомість. Від страху аж трусило, але я зібрав усі сили в кулак. Сонце сідало рано. Часу було мало. Розвідка сказала, що на позиціях, які ми мали зайняти, — чисто. Однак там ми наштовхнулися на росіян, яких …

Антон, Донецька область 333−05−03 Докладніше «

Ірина, Донецька область 313−05−04

16.03.2023 Я вирішила їхати в маріупольське пекло сьогодні. Кілька годин тому. Рік тому. Бо Юля жива і вона там, на сусідній вулиці біля розбомбленого сьогодні Драмтеатру. Вона передала папірець з кимось, що вона жива. Була. До цієї братської мегатонної бомби, що забрала життя пів тисячі людей під театром. Я бачила Юлю один раз у житті, але я добре знаю її чоловіка. Який мені дуже допоміг …

Ірина, Донецька область 313−05−04 Докладніше «

Наталя, Маріуполь 316−05−01

24.03.2022 Я лежала на дивані біля самого вікна, взута, одягнена, у куртці, затягнутій під підборіддя, з рюкзаком за спиною, до руки було прив’язано чотири повідці із собаками, собаки спали зі мною під ковдрами. Було дуже тихо, танки замовкали, три дні тривав танковий бій на сусідній вулиці Макара Мазая, він то наближався, то віддалявся. Один танк стояв біля нашого будинку, і коли він починав …

Наталя, Маріуполь 316−05−01 Докладніше «

Фосфорні бомби

Данило, Донецька область 290−05−03

Зранку подзвонила знайома. Привітала зі святом. Наговорила тонну приємних, але перебільшених прикметників типу найсміливіші, найсильніші й таке інше. Та сказала: «Пообіцяй мені, що ми зустрінемо перемогу разом». А я згадую жіночку на блок-посту… Ми переїжджали з одного місця після завдання на інше. Вже було темно. Біля блок-поста черга з авто. Ми їдемо без черги. Бачимо десь далі, десь на лінії зіткнення небо палає білим сяйвом. …

Данило, Донецька область 290−05−03 Докладніше «

Оксана, Маріуполь 215−05−04

30.04.22 Мами більше немає… Підірвалася на міні в Маріуполі… Останки тіла тато привіз на тачці додому… Це все, що дізналися. Там так само немає зв’язку. Отримали інфу через десяті руки. Навіть не знаємо дати смерті. Тато там залишився один. 27.05.22 P. S.Увесь цей час не було зв’язку з батьками. 27 квітня дізналася, що мама загинула 31 березня. На місяць пізніше, ніж це сталося! 20.06.22

Оксана, Маріуполь 215−05−04 Докладніше «

Ірина, Маріуполь 130−05−06

У Маріуполі є безпечний спосіб, щоб добратися волонтерам. Я знаю два такі шляхи. У місті є точки зі зв’язком, і я маю їхні координати. Це не так стрьомно, як сидіти під бомбардуванням у підвалі, наважуйтесь! Я можу розказати детально, що і як зробити оптимально. Людям необхідна вода і проста їжа (картопля, морква, цибуля, хліб тощо). М’ясо — це делікатес. Щось, що не потребує готування, — пластівці, каші швидкого …

Ірина, Маріуполь 130−05−06 Докладніше «

Олександра, Маріуполь 123−05−04

Моя бабуся Олена народилася (1931) й виросла в Маріуполі. У нашому сімейному архіві є фотографії старого міста, її діда, мого прапрадіда, на першому в місті автомобілі. Бабуся розповідала багато історій свого дитинства всім онукам, але я, мабуть, єдина людина в сім'ї, якій вона довірила страшні історії війни. Тієї війни, яку бачила дитиною. Тоді (підлітком) ці історії викликали в мені величезний …

Олександра, Маріуполь 123−05−04 Докладніше «

Павло, Донецька область 106−05−03

Напишу, який мені дали позивний і чому. Бо це забавна історія. Їдучи на збори, я вдягнув усе чорне, бо це ж практично. Прибув у частину на Заході України, форму ще не видали, і я у цивільному пішов на обід. У їдальні на роздавальній лінії п’ять жіночок, віку моєї мами й старше. Я веган, тому нахиляюсь і дуже тихо, скромно (бо ще не знаю які порядки по їжі, чи можна взагалі обирати) питаю: — Пані, чи можете …

Павло, Донецька область 106−05−03 Докладніше «

Марина, Маріуполь 102−05−04

Коли приїжджаєш до міста, обдзвонюєш друзів, щоб домовитися про зустріч: — Зустрічаємось як завжди? — На Драмі? — Звісно, на Драмі! Сюди сходились усі дороги. Там завжди було багато руху й енергії. Щороку, приїжджаючи в рідний Маріуполь, я відчувала неймовірні гордість і захват, спостерігаючи, як швидко розвивається місто. Маріуполь — це море, порти, заводи-гіганти, а ще це український форпост. Це опора та захист, яким він був усі ці роки. …

Марина, Маріуполь 102−05−04 Докладніше «