Region: Львівська область

Галина, Львівська область 287−13−02

Для нас немає безпечних місць. Я дивлюся на своїх друзів і знайомих у Швейцарії. Кожен живе своє в міру щасливе життя, має свої персональні радощі, травми й драми. Я дивлюся на них і заздрю — проживаючи в одному просторі, ми проживаємо дуже різні життя. Я не живу під постійною загрозою ракетного обстрілу, однак як українка я завжди в зоні ризику. Мене досі не сприймають як повноцінного обʼєкта зі своєю мовою і …

Галина, Львівська область 287−13−02 Докладніше «

Оксана, Львів 54−13−04

Для моєї бабусі це вже друга війна. Коли закінчилася перша, їй було 15 років. Коли закінчиться ця, сподіваюся, їй буде все ще 91. 24 лютого, коли я подзвонила сказати їй, що почалася повномасштабна війна, вона не заплакала й не заголосила. Вона була спокійна й зібрана. Сказала: «Бережи себе й усіх наших. Зі мною все буде добре. Що людям, те й мені». Усі варіанти виїздів і евакуації …

Оксана, Львів 54−13−04 Докладніше «

Катерина, Львів-Краматорськ 47−13−01

Зустрічаю на вокзалі родину з Краматорська. Дві російськомовні мами. П’ятнадцятилітка, хлопці десь 8 і 10 років, чотирилітній Сєва і півторарічна Саша. На вулиці дюдя, аж руки відмерзають. Менші діти страшно стресовані після півтори доби в потязі, в купе, де загалом їхало 15 людей. Безкоштовних автобусів до Польщі нема. На потяг — черга страшенна. Телефоную своїм прекрасним чоловікові і другові (бо можна навіть без привіт, бо треба — то треба, …

Катерина, Львів-Краматорськ 47−13−01 Докладніше «

Богдана, Львів 27−08−01

Сьогодні (17.03) приїхав Мелітополь. Вчителька звідти розповіла, як вони ходили на мітинги, а по них стріляли. Хлопцю, який мітингував поруч, прострелили ногу. Потім окупанти запитали організаторку про призначеного мера міста. Дівчина відповіла, що у нас в Україні не призначають, а обирають. Її викрали. Уже кілька днів від неї жодної звістки. Іншу біженку я запитала, як вона дісталася Львова, чи складна була дорога. Та заплакала. Сказала, що їхала …

Богдана, Львів 27−08−01 Докладніше «

Богдана, Львів 10−13−06

Сьогодні приїхав Сєвєродонецьк. Безліч родин, величезний, буквально напханий до стелі потяг. Багато хто з біженців одразу казав: «Ми з Сєвєродонецька, вибачте, можна чаю?». Але вразило не це. Вразило те, як сильно їм хочеться солодкого. Вони клали по три столові ложки цукру в невеликий стаканчик чаю. Питали про печиво. Просили один кексик. Майже кожен. Ми їмо солодке, коли нам страшно. Якщо …

Богдана, Львів 10−13−06 Докладніше «