Найсумніше оповідання тепер можу написати і я.

Сьогодні, під завалами у Дніпрі, на моїх очах було врятовано молоду жінку, я бачила всі етапи. Упродовж двох годин рятувальники просто намагалися дістатися ближче.

Це було диво.

20 годин, ніч, мінус 3 градуси.

Катерина. Глухоніма. Це важливо.

Уявіть собі - оголошується «хвилина тиші», коли на майданчику все змовкає, техніка зупиняється. Ми всі прислухаємось до будь-якого звуку. А молода жінка їх видати не може.

Уявіть собі - лежати під плитою майже добу, а поряд однорічна дитина та чоловік, і весь час бачити найближчих у такому стані… Вони загинули одразу.

Велике диво вижити, але, щоб упоратися із життям далі потрібно буде ще одне диво.

«Руський мір», реалії.

Фото зроблено мною.